Тематичні поінти - Світ Сковороди

1. Музика

Сковорода і музика — тема відома, проте вкрай широка. Адже він і створював музику, і грав на різних інструментах, і пречудово співав: власне з цього колись почався його професійний шлях. Ані Сковороду, ані саму епоху бароко помислити без музичного складника неможливо. Не вийде.
Детальніше

2. Місця

Сковорода міцно вписаний у кілька географічних топосів, які відчутно вплинули на нього, проте й він лишив на них тривкий слід, «вписав у вічність»; тепер їх часто називають якраз «сковородинськими». Передовсім тут ідеться про місце народження та місця викладання, а також про місце навчання і різностороннього формування — славнозвісну Могилянку.
Детальніше

3. Джерела

Ми звикли до того, що оригінальність та абсолютна новизна — обов’язкові атрибути непересічного митця. Хоча це новочасний погляд. У випадку Сковороди — й багатьох-багатьох інших — маємо справу з опертям на численних попередників та інтерпретацією вже створеного; з виростанням з авторитетних джерел, книг — і Книги. Та з часом це стає все важче розгледіти.
Детальніше

4. Проблеми

Від народження Сковороди минає три століття, від смерті — 228, а від часу створення ключових текстів — приблизно півтораста років. Утім, чимало принципових моментів, пов’язаних із суттю його вчення та світогляду, залишаються дискусійними. Ким Сковорода був направду? Філософом чи мислителем? Містиком чи просвітителем? Що сповідував: ідеї свободи чи постулат обоження? А якою мовою він усе це формулював?
Детальніше

5. Символи

З класиками так трапляється часто: вони швидко починають асоціюватися з украй невеликим набором емблем. Назви кількох текстів, декілька афоризмів, яскравий факт із біографії, тиражований портрет. Зі Сковородою справа схожа — з тою лиш різницею, що пов’язані з ним зображення — часто таки справжні емблеми й алегорії, суть яких іще слід дешифрувати.
Детальніше

6. Творчість

Сковорода у своїй творчості як мінімум дволикий: він писав тексти і добряче охудожнені (байки, пісні), і відверто філософські (трактати). Якою мірою вони переплетені, породжені схожими імпульсами? Можливо, слід говорити про художньо-філософську творчість як єдність, не розщеплюючи її? Чи це надто сміливе узагальнення? Навіть на території своїх чи не основних зусиль — у різномастих текстах — Сковорода продовжує «втікати» від твердих визначень.
Детальніше

7. Ювілеї

Наше відзначення ювілею мислителя — зовсім не перше і, сподіваємось, геть не останнє. По-різному це виглядало у XIX і XX століттях, у дні народження та дні пам’яті. Але як конкретно?
Детальніше

8. Сприйняття

Розуміння того, про що думав і писав Григорій Савич, не було ані одномоментним, ані лінійним і передбачуваним. Історія плідних інтерпретацій його ідей вочевидь не менш карколомна, ніж історія кривотлумачень і химерних псевдонаукових нісенітниць. Хто вони — ті, що найточніше написали про Сковороду? І ті, хто витворили довкола нього зручні ідеологічні міфи?
Детальніше

9. Європа й сьогодення

Ми знаємо про Сковороду зсередини української культури і наших філософсько-культурних процесів. Але доречно масштабувати. Подумати, що знає про нього та ж таки Європа — і в які тамтешні контексти його доцільно поміщати. Кого він нагадує, чиї впізнавані контури зринають за дивним слобожанським старчиком?
Детальніше

10. Бароко

Одне з найпоширеніших узагальнень про Сковороду стосується того, що він — всуціль людина бароко. Проте що воно таке — бароко? І чи є різниця між цією добою в Україні та на Заході? Якими є особливості? І що звідти передалося нашому ювіляру?
Детальніше

Помічна бібліографія

Зацікавило джерело інформації?
Знайди його за номером нижче
Детальніше