9. Європа й сьогодення
Ми знаємо про Сковороду зсередини української культури і наших філософсько-культурних процесів. Але доречно масштабувати. Подумати, що знає про нього та ж таки Європа — і в які тамтешні контексти його доцільно поміщати. Кого він нагадує, чиї впізнавані контури зринають за дивним слобожанським старчиком?
Сторона 1
У свідомості сьогочасних європейських інтелектуалістів саме Сковорода постає втіленням «українськості» в філософії. Окрім того, він є одним з найглибших християнських містиків новочасної Європи, чия філософія була альтернативою просвітницькій ідеології [24].
Сковорода є оригінальним типом письменника-мандрівця, що, подібно до сучасника Жана-Жака Руссо, усім своїм життям проповідував зречення від гідностей і почестей світу, від ученої чи урядової кар’єри і поворот до найпростішого, природного життя [28].
Сковородинівська теорія природовідповідного виховання сформувалася ще до появи «Еміля» Руссо (1762), адже Сковорода використовував її на практиці в 1750-х роках [24].
Сковороду вряди-годи звуть «українським Сократом». Засновник Харківського університету Василь Каразін називав його то українським Діогеном, Піфагором, Орігеном, Ляйбніцем, то порівнював з росіянином Ломоносовим. Останнє зіставлення Сковороді не було до душі ще за життя [10].
Михайло Ломоносов (1711–1765), як і Сковорода, навчався в Києво-Могилянській академії. Утім, «корпускулярна філософія» Ломоносова, зіперта на експериментальні дані хімії та фізики, за своїм змістом і за стилем була далека від містико-символічної гносеології Сковороди [24].
Переглянув у «Вікіпедії», як у різних традиціях його атрибутують. Українська — український філософ. Російська — російський і український. Польська — український філософ. Болгарська — український філософ. Білоруська — російський і український філософ. Англійська — філософ козацького походження, що писав українським діалектом російської мови. Німецька — український і російський філософ. Турецька — український філософ. Угорська — український філософ. Французька — народився в козацькій сім’ї… [11].
Сторона 2
У певних колах Григорія Сковороду називають першим гіпі у світі. Дійсно, його світогляд, філософія щастя та сердечна філософія були споріднені із поглядами перших гіпі 60-х років у США. Менш відомим є факт, що Сковорода був дороговказом для львівської гіпі-тусовки 1970–1980-х рр. (перший осередок гіпі в Львові — «Республіка Святого Саду» — виник у жовтні 1968 р., ставши найпершим в тогочасній Україні та всьому колишньому СРСР і одним із перших у світі). Численні активісти й культурні діячі тогочасної гіпі-формації надихалися постаттю й ідеями Савича [2].
У мандрах любомудр Сковорода провів понад 20 років: зупинявся у своїх знайомих та учнів, багато писав, хоч за життя не видав жодної своєї книжки. Сьогодні ми б сказали, він досяг вершини майндфулнесу: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь з нами, як риба у воді, так ми в ньому. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу свою» [6].
Характер Г. С. Сковороди і лад життя ми бачимо і в його вегетаріянстві: не за сектярським, або аскетично-чернецьким, правилом він не споживав риби та м’яса, а з внутрішньої своєї неприхильності до них; згадується його сон у Ковраї, де він чув огиду до смороду жареного м’яса, що доходив до вівтаря, і нарешті його палка фантазія припасувала до картини м’ясоїдства й картину людоїдства [1].
Помічна бібліографія
01. Багалій Д.І. Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода. Харків: Держвидав України, 1926. 396 с.
02. Вишня Г. Повернення Сковороди. Site.ua. 24.11.2020. URL: https://site.ua/george.vyshnya/povernennya-skovorodi-i7l8x5e.
06. Кисельова К. Що радить Григорій Сковорода сучасним батькам та вчителям. URL: https://osvitoria.media/experience/shho-radyt-grygorij-skovoroda-suchasnym-vchytelyam-ta-batkam/ (дата звернення 11.11.2022).
10. Лютий Т. Двійники Сковороди. Українский тиждень. 2021. № 46 (730) URL: https://tyzhden.ua/dvijnyky-skovorody/ (дата звернення 10.11.2022).
11. Лютий Т. Що кажуть про Сковороду URL: https://sz.uzhgorod.ua/grygorij-skovoroda-ukrayinskyj-filosof-yakogo-dosi-vitayut-iz-dnem-narodzhennya/ (дата звернення 13.11.2022).
24. Ушкалов Л. Григорій Сковорода: Семінарій. Харків : Майдан, 2004. 876 с.
28. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Львів, 1910. 444 с.